Франк Ведекінд
Франк Ведекінд | ||||
---|---|---|---|---|
Benjamin Franklin Wedekind | ||||
Ім'я при народженні | Беніямін Франклін Ведекінд | |||
Псевдонім | Hugo von Trenck[1] | |||
Народився | 24 липня 1864 Ганновер | |||
Помер | 9 березня 1918 (53 роки) Мюнхен | |||
Поховання | Вальдфрідгоф | |||
Громадянство | Німецька імперія | |||
Національність | німець | |||
Діяльність | поет і драматург | |||
Сфера роботи | драматургія і кабаре[d] | |||
Alma mater | Цюрихський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Лозанський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Magnum opus | Eroberungd і Spring Awakeningd | |||
Батько | Friedrich Wilhelm Wedekindd | |||
Мати | Emilie Wedekind-Kammererd | |||
Брати, сестри | Donald Wedekindd, Erika Wedekindd, Armin Wedekindd і Emilie Wedekindd | |||
У шлюбі з | Tilly Wedekindd | |||
Діти (3) | Pamela Wedekindd і Kadidja Wedekindd | |||
| ||||
Франк Ведекінд у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Франк Ведекінд, Беніямін Франклін Ведекінд (нім. Benjamin Franklin Wedekind; 24 липня 1864, Ганновер — 9 березня 1918, Мюнхен) — німецький поет, драматург, актор, попередник експресіонізму.
Народився 24 липня 1864 року в місті Ганновері в сім'ї лікаря і акторки. Навчався в Мюнхені і Цюриху. З 1884 року увійшов до кругів мюнхенського модерну. Після смерті батька (1888 рік) успадкував значний спадок. Як драматург випробував вплив Бюхнера, Ібсена, Ніцше, Стріндберга, Гауптмана. З 1896 співпрацював з мюнхенським сатиричним журналом Сімпліцисімус. Писав тексти для політичного кабаре.
П'єса «Скринька Пандори» (1904) викликала судовий розгляд як така, що ображає громадську моральність. Шумний успіх мала постановка його драми «Пробудження весни» Максом Рейнхардтом (1906). У Російській імперії її поставив Всеволод Мейєрхольд (1907, см: 2004/37/155 [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.]), украй негативну рецензію на п'єсу і постановку написав Олександр Блок (Мейєрхольд також перевів у 1908 драму Ведекінда «Дух землі»).
У Ведекінда був любовний зв'язок з австрійською письменницею, що була дружиною А. Стріндберга Фрідою Уль, у них народився син Фрідріх. У 1906 році Ведекінд одружився з акторкою Тіллі Нойєс (1886–1970), обидві їхні дочки, Памела (1906–1986) і Кадіддя (1911–1994), стали акторками, акторкою стала і донька Памели Карола Реньє (нар. 1946).
На основі драм Ведекінда «Дух землі» і «Скриньку Пандори» Альбан Берг створив оперові Лулу (залишилася незавершеною, її завершив в 1979 Фрідріх Черха). По «Скриньці Пандори» зняв однойменний фільм Георг Вільгельм Пабст (1929, в головній ролі Луїза Брукс, роль Лулу в кіно виконувала також Аста Нільсен, 1923). Фільм Лулу зняв в 1980 році Валеріан Боровчик.
У 1999 році драму «Пробудження весни» поставив Роман Віктюк. У 2006 році мюзикл на її основі з величезним успіхом йшов на Бродвеї в театрі Юджина О'Ніла (премія Тоні, запис отримав премію Гремми, 2008).
У 2001 році дилогію «Дух землі» і «Скринька Пандори» під загальною назвою Лулу поставив в Театрі на Малій Бронній режисер Андрій Житинкін ([1] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]).
У 2008 році оперу Берга Лулу поставив у «Гелікон-опері» Дмитро Бертман.
- Kinder und Narren (1890)
- Frühlings Erwachen, Драма (1891)
- Der Liebestrank (1891)
- Erdgeist (1896)
- Die Fürstin Russalka, вірші, розповіді, пантоміми (1897)
- Der Kammersänger (1897)
- Marquis von Keith (1901)
- Der Tantenmörder (1902)
- So ist das Leben (1902)
- Mine-Haha (1903)
- Die Büchse der Pandora (1904)
- Hidalla oder Sein und Haben (1904)
- Totentanz (1905)
- Die vier Jahreszeiten, вірші (1905)
- Musik (1907)
- Die Zensur (1907–1908)
- Oaha (1908)
- Der Stein der Weisen (1909)
- Franziska (1911)
- Simson oder Scham und Eifersucht, драма в віршах (1913)
- Bismarck (1914–1915)
- Überfürchtenichts (1915–1916)
- Herakles, драма у віршах (1916–1917)
- Kutscher A. Frank Wedekind: sein Leben und seine Werke. München: Müller, 1922–1931
- Gundolf Fr. Frank Wedekind. München: Langen-Müller, 1954
- Rothe Fr. Frank Wedekinds Dramen: Jugendstil und Lebensphilosophie. Stuttgart: Metzler, 1990
- Seehaus G. Frank Wedekind. Reinbek: Rowohlt, 1973 (перевид. 1981)
- Irmer H.-J. Der Theaterdichter Frank Wedekind. Berlin: Henschelverlag, 1975
- Vinçon H. Frank Wedekind. Stuttgart: Metzler, 1987
- Boa E. The Sexual Circus: Wedekind's Theatre of Subversion. Oxford; New York: Basil Blackwell, 1987
- Kieser R. Benjamin Franklin Wedekind: Biografie einer Jugend. Zürich: Verlag die Arche, 1990
- Regnier A. Du auf deinem höchsten Dach: Tilly Wedekind und ihre Töchter: eine Familienbiografie. München: A. Knaus, 2003
- Блок А. «Пробуждение весны» [1907]// Блок А. А. Собр.соч. в 8 тт. Т.5. М.-Л.: Гос. Изд-во художественной литературы, 1962, с. 194–196
- Троцький Л. Франк Ведекінд [1908]// [2] [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Ведекінд, Франк // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 250. — ISBN 966-692-578-8.
- Ведекінд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Франк Ведекінд [Архівовано 7 березня 2006 у Wayback Machine.]
- Ведекінд
- На сайте IMDB [Архівовано 13 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття в Літературній енциклопедії, 1929 (рус.) [Архівовано 27 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Народились 24 липня
- Народились 1864
- Померли 9 березня
- Померли 1918
- Поховані на цвинтарі Вальдфрідгоф
- Випускники Цюрихського університету
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Лозанського університету
- Німецькі письменники
- Німецькі поети
- Німецькі драматурги
- Уродженці Ганновера
- Персоналії:Ганновер
- Померли в Мюнхені
- Митці-модерністи